Словник української мови (1937)/відпірка
| ◀ відпихати | Словник української мови В відпірка |
відпірчити ▶ |
|
Ві́дпірка, ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. НВолын. у.
| ◀ відпихати | Словник української мови Борис Грінченко В відпірка |
відпірчити ▶ |
|
Словник української мови — В
відпірка
Борис Грінченко
1937
Ві́дпірка, ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. НВолын. у.