Словник української мови (1937)/відпороти
| ◀ відпорина | Словник української мови В відпороти |
відпорювати ▶ |
|
Відпоро́ти, ся. См. Відпорювати, ся.
| ◀ відпорина | Словник української мови Борис Грінченко В відпороти |
відпорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпороти
Борис Грінченко
1937
Відпоро́ти, ся. См. Відпорювати, ся.