Словник української мови (1937)/відпокутувати
| ◀ відпозивати | Словник української мови В відпокутувати |
відполіскувати ▶ |
|
Відпоку́тувати, тую, єш, гл. Искупить покаянием. Маруся… подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.
| ◀ відпозивати | Словник української мови Борис Грінченко В відпокутувати |
відполіскувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпокутувати
Борис Грінченко
1937
Відпоку́тувати, тую, єш, гл. Искупить покаянием. Маруся… подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.