Словник української мови (1937)/відпитувати
◀ відпити | Словник української мови В відпитувати |
відпихати ▶ |
|
Відпи́тувати, тую, єш, сов. в. відпита́ти, та́ю, єш, гл. Путем расспросов находить, найти, узнавать, узнать.
◀ відпити | Словник української мови Борис Грінченко В відпитувати |
відпихати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпитувати
Борис Грінченко
1937
Відпи́тувати, тую, єш, сов. в. відпита́ти, та́ю, єш, гл. Путем расспросов находить, найти, узнавать, узнать.