Словник української мови (1937)/відпити
◀ відпитати | Словник української мови В відпити |
відпитувати ▶ |
|
Відпи́ти, ся. См. Відпивати, ся.
◀ відпитати | Словник української мови Борис Грінченко В відпити |
відпитувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпити
Борис Грінченко
1937
Відпи́ти, ся. См. Відпивати, ся.