Словник української мови (1937)/відотіль
| ◀ відорювати | Словник української мови В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
| ◀ відорювати | Словник української мови Борис Грінченко В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Словник української мови — В
відотіль
Борис Грінченко
1937
Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.