Словник української мови (1937)/відорати
| ◀ відор | Словник української мови В відорати |
відорювати ▶ |
|
Відора́ти. См. Відорювати.
| ◀ відор | Словник української мови Борис Грінченко В відорати |
відорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відорати
Борис Грінченко
1937
Відора́ти. См. Відорювати.