Словник української мови (1937)/відничок
| ◀ відниця | Словник української мови В відничок |
віднімати ▶ |
|
Відничо́к, чка́, м. Ум. от відник.
| ◀ відниця | Словник української мови Борис Грінченко В відничок |
віднімати ▶ |
|
Словник української мови — В
відничок
Борис Грінченко
1937
Відничо́к, чка́, м. Ум. от відник.