Словник української мови (1937)/віднадитися
| ◀ віднаджувати | Словник української мови В віднадитися |
віднайти ▶ |
|
Відна́дитися, джуся, дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
| ◀ віднаджувати | Словник української мови Борис Грінченко В віднадитися |
віднайти ▶ |
|
Словник української мови — В
віднадитися
Борис Грінченко
1937
Відна́дитися, джуся, дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.