Словник української мови (1937)/віднаджувати
| ◀ відм'ялити | Словник української мови В віднаджувати |
віднадитися ▶ |
|
Відна́джувати, джую, єш, сов. в. відна́дити, джу, диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.