Словник української мови (1937)/відкрутити
◀ відкришитися | Словник української мови В відкрутити |
відкручувати ▶ |
|
Відкрути́ти, ся. См. Відкручувати, ся.
◀ відкришитися | Словник української мови Борис Грінченко В відкрутити |
відкручувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відкрутити
Борис Грінченко
1937
Відкрути́ти, ся. См. Відкручувати, ся.