Словник української мови (1937)/відколупати
| ◀ відколоти | Словник української мови В відколупати |
відколуплювати ▶ |
|
Відколупа́ти. См. Відколуплювати.
| ◀ відколоти | Словник української мови Борис Грінченко В відколупати |
відколуплювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відколупати
Борис Грінченко
1937
Відколупа́ти. См. Відколуплювати.