Словник української мови (1937)/відколоти
◀ відколишній | Словник української мови В відколоти |
відколупати ▶ |
|
Відколо́ти. См. Відколювати.
◀ відколишній | Словник української мови Борис Грінченко В відколоти |
відколупати ▶ |
|
Словник української мови — В
відколоти
Борис Грінченко
1937
Відколо́ти. См. Відколювати.