Словник української мови (1937)/відзігорний

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відзігорний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відзіго́рний, а, е. Франтоватый. Така відзігорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у. См. Фіцігорний.