Словник української мови (1937)/віджинати
◀ віджимати | Словник української мови В віджинати |
віджинатися ▶ |
|
Віджина́ти, на́ю, єш, сов. в. віджа́ти, відіжну́, не́ш, гл. Жать, сжать за долг.
◀ віджимати | Словник української мови Борис Грінченко В віджинати |
віджинатися ▶ |
|
Словник української мови — В
віджинати
Борис Грінченко
1937
Віджина́ти, на́ю, єш, сов. в. віджа́ти, відіжну́, не́ш, гл. Жать, сжать за долг.