Словник української мови (1937)/відживляти
◀ відживіти | Словник української мови В відживляти |
віджимати ▶ |
|
Відживля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відживи́ти, влю́, виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. I. 78).