Словник української мови (1937)/відгрібати
| ◀ відгримнутися | Словник української мови В відгрібати |
відгрібатися ▶ |
|
Відгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відгребти́, гребу́, бе́ш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. I. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взимі брали б руками. Ном. № 559.