Словник української мови (1937)/відгризати
| ◀ відгребти | Словник української мови В відгризати |
відгризатися ▶ |
|
Відгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. відгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть.
| ◀ відгребти | Словник української мови Борис Грінченко В відгризати |
відгризатися ▶ |
|
Словник української мови — В
відгризати
Борис Грінченко
1937
Відгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. відгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть.