Словник української мови (1937)/відгнивати
◀ відглушити | Словник української мови В відгнивати |
відговітися ▶ |
|
Відгнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відгни́ти, гнию́, є́ш, гл. Отгнивать, отгнить.
◀ відглушити | Словник української мови Борис Грінченко В відгнивати |
відговітися ▶ |
|
Словник української мови — В
відгнивати
Борис Грінченко
1937
Відгнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відгни́ти, гнию́, є́ш, гл. Отгнивать, отгнить.