Словник української мови (1937)/відглушити
◀ відгін | Словник української мови В відглушити |
відгнивати ▶ |
|
Відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
◀ відгін | Словник української мови Борис Грінченко В відглушити |
відгнивати ▶ |
|
Словник української мови — В
відглушити
Борис Грінченко
1937
Відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.