Словник української мови (1937)/відвітний
| ◀ відвітити | Словник української мови В відвітний |
відвітувати ▶ |
|
Відві́тний, а, е. Ответный.
| ◀ відвітити | Словник української мови Борис Грінченко В відвітний |
відвітувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відвітний
Борис Грінченко
1937
Відві́тний, а, е. Ответный.