Словник української мови (1937)/відважити
| ◀ відвага | Словник української мови В відважити |
відважний ▶ |
|
Відва́жити, ся. См. Відважувати, ся.
| ◀ відвага | Словник української мови Борис Грінченко В відважити |
відважний ▶ |
|
Словник української мови — В
відважити
Борис Грінченко
1937
Відва́жити, ся. См. Відважувати, ся.