Словник української мови (1937)/відбавити
| ◀ відбабувати | Словник української мови В відбавити |
відбавляти ▶ |
|
Відба́вити, ся. См. Відбавляти, ся.
| ◀ відбабувати | Словник української мови Борис Грінченко В відбавити |
відбавляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відбавити
Борис Грінченко
1937
Відба́вити, ся. См. Відбавляти, ся.