Словник української мови (1937)/від'їжджати

by Борис Грінченко

◀ від'їдатися

Словник української мови Борис Грінченко В від'їжджати

від'їзд ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Від'їжджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай-городочок. Мет.