Словник української мови (1937)/воювання
◀ вощок | Словник української мови В воювання |
воювати ▶ |
|
Воюва́ння, ня, с. Ведение войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорізького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.