Словник української мови (1937)/воркувати
| ◀ воркотя | Словник української мови В воркувати |
воркун ▶ |
|
Воркува́ти, ку́ю, єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
| ◀ воркотя | Словник української мови Борис Грінченко В воркувати |
воркун ▶ |
|
Словник української мови — В
воркувати
Борис Грінченко
1937
Воркува́ти, ку́ю, єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.