Словник української мови (1937)/волочільник
| ◀ волочільне | Словник української мови В волочільник |
волочінник ▶ |
|
Волочі́льник, ка, м. 1) Работник, боронующий после посева. 2) = Волочі́нник. Желех.
| ◀ волочільне | Словник української мови Борис Грінченко В волочільник |
волочінник ▶ |
|
Словник української мови — В
волочільник
Борис Грінченко
1937
Волочі́льник, ка, м. 1) Работник, боронующий после посева. 2) = Волочі́нник. Желех.