Словник української мови (1937)/волочільне

by Борис Грінченко

◀ волочище

Словник української мови Борис Грінченко В волочільне

волочільник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Волочі́льне, ного, с. Дар в виде пшеничного калача и нескольких окрашенных яиц, приносимый в понедедьник пасхи лицом, приходящим с поздравлением. См. Волочінник. Чуб. III. 24.