Словник української мови
Борис Грінченко
В
возове
Київ: Соцеквидав України, 1937

Возове́, во́го, с. Натуральная повинность в виде перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод. ЗОЮР. I. 143.