Словник української мови (1937)/воздобний
◀ воздібний | Словник української мови В воздобний |
воздух ▶ |
|
Возді́бний и воздо́бний, а, е. Хороший, хороших качеств. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. I. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84.