Словник української мови (1937)/вичумакувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вичумакувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́чумакувати, кую, єш, гл. Заработать чумачеством. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселості серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.