Словник української мови (1937)/вистарітися
◀ вистаратися | Словник української мови В вистарітися |
вистачати ▶ |
|
Ви́старітися, ріюся, єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
◀ вистаратися | Словник української мови Борис Грінченко В вистарітися |
вистачати ▶ |
|
Словник української мови — В
вистарітися
Борис Грінченко
1937
Ви́старітися, ріюся, єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.