Словник української мови (1937)/висота
◀ висолоплювати | Словник української мови В висота |
висотатися ▶ |
|
Висота́, ти́, ж. = Високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
◀ висолоплювати | Словник української мови Борис Грінченко В висота |
висотатися ▶ |
|
Словник української мови — В
висота
Борис Грінченко
1937
Висота́, ти́, ж. = Високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.