Словник української мови (1937)/високість
| ◀ високий | Словник української мови В високість |
високо ▶ |
|
Висо́кість, кості, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. 2) Возвышенность.
| ◀ високий | Словник української мови Борис Грінченко В високість |
високо ▶ |
|
Словник української мови — В
високість
Борис Грінченко
1937
Висо́кість, кості, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. 2) Возвышенность.