Словник української мови (1937)/випускати
| ◀ випурхнути | Словник української мови В випускати |
випуст ▶ |
|
Випуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́пустити, щу, стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. I. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьожку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.