Словник української мови (1937)/випурнати
◀ випсякувати | Словник української мови В випурнати |
випурхнути ▶ |
|
Випурна́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пурнути, ну, неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.