Словник української мови (1937)/випрядати
◀ випрягатися | Словник української мови В випрядати |
випряжний ▶ |
|
Випряда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́прясти, пряду, деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
◀ випрягатися | Словник української мови Борис Грінченко В випрядати |
випряжний ▶ |
|
Словник української мови — В
випрядати
Борис Грінченко
1937
Випряда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́прясти, пряду, деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.