Словник української мови (1937)/випрохати
◀ випростуватися | Словник української мови В випрохати |
випрохувати ▶ |
|
Ви́прохати, ся. См. Випрохувати, ся.
◀ випростуватися | Словник української мови Борис Грінченко В випрохати |
випрохувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випрохати
Борис Грінченко
1937
Ви́прохати, ся. См. Випрохувати, ся.