Словник української мови (1937)/виправдувати
◀ виправдитися | Словник української мови В виправдувати |
виправдуватися ▶ |
|
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
◀ виправдитися | Словник української мови Борис Грінченко В виправдувати |
виправдуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
виправдувати
Борис Грінченко
1937
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.