Словник української мови (1937)/виплакатися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виплакатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́плакатися, чуся, чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.