Словник української мови (1937)/виплакати
| ◀ виплавати | Словник української мови В виплакати |
виплакатися ▶ |
|
Ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотири ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.