Словник української мови (1937)/виперти
◀ випереджати | Словник української мови В виперти |
випестити ▶ |
|
Ви́перти, ся. См. Випирати, ся.
◀ випереджати | Словник української мови Борис Грінченко В виперти |
випестити ▶ |
|
Словник української мови — В
виперти
Борис Грінченко
1937
Ви́перти, ся. См. Випирати, ся.