Словник української мови (1937)/виорати
| ◀ виняток | Словник української мови В виорати |
виорювати ▶ |
|
Ви́орати, ся. См. Вио́рювати, ся.
| ◀ виняток | Словник української мови Борис Грінченко В виорати |
виорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
виорати
Борис Грінченко
1937
Ви́орати, ся. См. Вио́рювати, ся.