Словник української мови (1937)/винуватниця
| ◀ винуватити | Словник української мови В винуватниця |
винуватство ▶ |
|
Винува́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної винуватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
| ◀ винуватити | Словник української мови Борис Грінченко В винуватниця |
винуватство ▶ |
|
Словник української мови — В
винуватниця
Борис Грінченко
1937
Винува́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної винуватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.