Словник української мови (1937)/винуватий
◀ винувати | Словник української мови В винуватий |
винуватися ▶ |
|
Винува́тий. См. Винуват.
◀ винувати | Словник української мови Борис Грінченко В винуватий |
винуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
винуватий
Борис Грінченко
1937
Винува́тий. См. Винуват.