Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимивати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вимива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́мити, мию, єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.