Словник української мови (1937)/виметикувати
| ◀ виметати | Словник української мови В виметикувати |
виметний ▶ |
|
Ви́метикувати, кую, єш, гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує отаку казку, та й продає по чотири гривні. Канев. у.
| ◀ виметати | Словник української мови Борис Грінченко В виметикувати |
виметний ▶ |
|
Словник української мови — В
виметикувати
Борис Грінченко
1937
Ви́метикувати, кую, єш, гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує отаку казку, та й продає по чотири гривні. Канев. у.