Словник української мови (1937)/викотити
| ◀ викот | Словник української мови В викотити |
викохати ▶ |
|
Ви́котити, ся. См. Викочувати, ся.
| ◀ викот | Словник української мови Борис Грінченко В викотити |
викохати ▶ |
|
Словник української мови — В
викотити
Борис Грінченко
1937
Ви́котити, ся. См. Викочувати, ся.