Словник української мови (1937)/викорчовувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
викорчовувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викорчо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́корчувати, чую, єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. I. 145.