Словник української мови (1937)/викорчовувати
| ◀ викорпувати | Словник української мови В викорчовувати |
викорчувати ▶ |
|
Викорчо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́корчувати, чую, єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. I. 145.