Словник української мови (1937)/викачуватися
| ◀ викачувати | Словник української мови В викачуватися |
викашлювати ▶ |
|
Вика́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́качатися, чаюся, єшся, гл. 1) Валяться, поваляться, покататься по земле. Кінь викачався добре. О человеке: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Виспляться, викачаються. Мир. ХРВ. 204. 2) Упав в грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі. Мнж. 128.